В соціальних мережах стало дуже популярно виставляти світлини кошенят. Хочу і я, розповісти вам історію одного кошеняти, яке було, дивним чином, врятовано від неминучої смерті.
Наприкінці літа минулого, 2021, року моя кума вигулювала своїх двох собак у Пущі-Водиці. Це такий окраїнний район міста Києва, який знаходиться серед лісу і є курортною зоною. Після півгодинної прогулянки вони повертались до свого двору і, в декількох кроках від своєї хати, Джессі і Джина, так звати собак моєї куми, побігли під єдиний великий кущ у цьому місці і почали там щось розглядати і обнюхувати. Вони не гавкали, вони не кидалися, вони уважно розглядали щось під кущем. Коли хазяйка цих двох красунь підійшла до своїх чотирилапих подруг, то під кущем вона побачила маленьке кошеня, не більше місяця від народження. Кошеня було дуже хворе. Воно ледве дихало, очі не відкривало, на звуки не реагувало. Хочу звернути вашу увагу, що прогулянка продовжувалась, близько, півгодини, і коли вони виходили на прогулянку під цим, єдиним, кущем, нікого не було. Кума моя людина сердобольна і покинути це чудо природи на вірну смерть не змогла. Так почалась історія рятування і непростого лікування Шибздика-Мурчика.
Віднесли цього дохлика до ветеринара, який відразу сказав, що шансів на виживання у нього мало, але промив йому очі і вуха, зробив дезінфекцію від паразитів, виписав ліки. Через кілька днів кошеня почало приходити в себе і обслідувати територію квартири в яку він потрапив. В першу чергу, його зацікавили квіти в горщиках і декоративна пальма. Все йому потрібно було погризти, на все залізти, а в землі, обов’язково, покопатись. Дивлячись на те що він виробляє, я зрозумів, що воно буде жити. А за його непосидливість, став називати його Шибздиком. Але попереду ще було декілька місяців лікування і, саме страшне, поїздок до ветеринара. Бо їздити в машині він дико боявся. Одного разу, навіть, заліз з переляку до водія під педалі. Прийшлося мені допомагати кумі возити кота до лікарні.
Пройшло, майже, півроку. Тепер це солідний кіт, який отримав ім’я Мурчик. Він гарно чує, високо стрибає і голосно мявкає і мурчить. Нажаль, одне око врятувати йому не вдалося, воно є, але він цим оком не бачить.
Отакі дива бувають у житті. Подумайте самі, скільки всього відбулося в потрібний час, щоб, майже дохле, кошеня, стало дорослим і дуже розумним котом.